Історія літератури: художні методи, напрями та течії літератури
Погляд на історію української літератури дає можливість виявити деякі тенденції й закономірності її розвитку. Говорячи про ці тенденції й закономірності, зазвичай використовують терміни «художній метод», «напрям», «течія».
Метод — спосіб пізнання й відображення дійсності письменниками. Виділяють два основних художніх методи — реалістичний і романтичний.
Романтичний метод характеризується пізнанням світу в його духовних вимірах і відображенням цих уявлень у художніх творах із виразно суб’єктивної позиції (як би хотілося, щоб було). Романтичний метод, навпаки, передбачає осягнення дійсності поза акцентованою увагою до її конкретної, реальної, видимої частини. Для митця справжньою є ідеальна, бажана, уявна дійсність, яку можна пізнати лише чуттєво, інтуїтивно, позасвідомо, тобто ірраціональними (нерозумними) способами, у результаті чого художній твір по-іншому репрезентує знання автора.Реалізується в таких стилях і напрямах: орнаментальний стиль, бароко, сентименталізм, романтизм, модернізм.
Реалістичний метод характеризується пізнанням світу в його реальних виявах і відображенням цього знання в художніх творах з об’єктивної позиції (так, як є). Реалістичний метод характеризується тим, що увага митця зорієнтована на осмислення видимого, конкретного, матеріального світу, пошук логічного, раціонального й закономірного у світобудові з наступним утіленням цих знань у художній формі (творові).Реалізується в таких стилях і напрямах: монументальний стиль, реалізм Відродження, класицизм, реалізм.
