УРОК 35
Тема: Кома і крапка з комою
в безсполучниковому складному реченні.
Мета (формувати
компетентності):
·
предметні: знання про безсполучникове речення, уміння розрізняти смислові відношення
між частинами безсполучникового речення, уміння ставити розділові знаки у
складних реченнях;
· ключові: спостережливість, кмітливість, мовне чуття;
· комунікативні: уміння доцільно використовувати безсполучникові речення
у власних висловлюваннях;
·
інформаційні: робота з джерелами інформації; загальнокультурні: мовленнєва культура
учнів, світогляд.
Тип
уроку: комбінований.
Обладнання: підручник,
дидактичний матеріал, портрет Т.Шевченка.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. "ТАК або НІ".
1. Безсполучниковим називається
таке речення, у якому його частини (прості речення) об'єднані за змістом,
інтонацією та з допомогою сполучників чи сполучних слів.
2. Безсполучниковим називається
таке речення, у якому його частини (прості речення) об'єднані за змістом та
інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів.
3. Безсполучникові складні
речення з однорідними простими реченнями є синонімічними до складнопідрядних
речень.
4. Між простими реченнями в безсполучникових складних реченнях
ставиться кома і тире.
5. Кома з крапкою в безсполучниковому складному
реченні ставиться тоді, коли його частини є дуже поширені, менш зв'язані між собою за змістом
або коли в середині їх уже є розділові знаки.
Перевірка домашнього завдання – вправа 304.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ.
Слово вчителя. З
давніх-давен відомо: «Дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки.
Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, а третій - майбутнього».
Щоб правильно орієнтуватися у житті, щоб бути освічено людиною, треба знати
минуле свого народу, його історію. Неперевершеним знавцем славних і трагічних
сторінок минувшини України був Великий Кобзар.
Тому сьогодні на уроці ми ще не раз звернемося до поетичних рядків Тараса
Григоровича.
Але спочатку вам потрібно накреслити схему речення, яка і визначить наш
подальший маршрут.
Тихесенько
вітер віє,
Степи, лани
мріють,
Меж ярами
над ставами
Верби зеленіють. (Т. Шевченко «Сон» «У всякого своя доля»)