неділя, 8 липня 2018 р.

Струни серця

За основу тексту пісні "Не моя" гурту "KOZAK SYSTEM" узято вірш поета-шістдесятника Василя Симоненка "Ну скажи, хіба не фантастично...", доповнений лірикою  Олександра Положинського. 

пʼятниця, 6 липня 2018 р.

Раджу прочитати

  Це роман про дитину, але написаний він – для дорослих.  Історія про дівчинку Олю, про її думки та переживання. Про те, як вона зовсім не по-дитячому пробивалася в житті через терни (нелюбов мами, нерозуміння вчителів, заздрість та агресію однокласників) до зірок… Але, на щастя, у житті дівчинки зустрічаються  добрі щирі люди, які зігрівають дитяче серце й не дають йому стати жорстоким. Це і циганка, і вчитель української мови, і класний керівник, і дідусь та бабуся однокласника, і ректор університету, і татів “генерал”…
     ”Любіть свою дитину такою, якою вона є! Дитину, котра створює вам проблеми на кожному кроці, любіть устократ більше, аніж дитину покірну і слухняну.Тільки у світлі й теплі вашої любові навіть найгірше  за характером і поведінкою дитя здатне перерости з чортеняти якщо не в янгола, то вже однозначно – в достойну людину”, пише Ольга Слоньовська.

Раджу прочитати

     Люко Дашвар написала сімейну сагу від початку 19 століття й до наших днів. І темою став спадок, що залишила після себе незаконна, але кохана дружина славного козака Дороша. І прокляття, що має силу над Дорошами ось уже півтора століття. Щоб подолати це прокляття та знайти свою справжню любов, героїні роману Мар'яні доведеться через багато що пройти. Їй, звичайній дівчині, і не снилося, які таємниці ховає в собі минуле ії роду, скільки важких випробувань випало на долю тих, хто рік за роком привів до життя ії. Минуле та сучасне виявилося настільки близьким, що, здається, нашим сучасним героям: Яркові, Мар’яні - варто тільки простягнути руку, щоб торкнутися долоні Яреми Дороша, навіть його пращурів до сьомого коліна. У цьому й захист, і небезпека, і фатальність... Ця книга - про пам‘ять, про рід, про коріння, яке єднає нас із землею, на якій живемо.
      Настане час, коли Мар'яні прийдеться вибирати між почуттями й грішми. І вона вибере. Вибере те,чого ії душа так прагла, чого вона хотіла все своє самостійне життя. То чому ж так важко? Чому перед очима Майдан і ті, хто залишився там навіки? Чому ночами предки не дають їй заснути? 

середа, 4 липня 2018 р.

Раджу прочитати

    Це перший роман сучасної української письменниці Люко Дашвар, виданий у 2007 році.
  У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше — палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить… Чим завершаться поневіряння нової Лоліти? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі? Куди подітися засудженій громадою  наляканій та самотній Каті? У місті  вона пережила приниження від професорської родини, де її ледь не зґвалтував господар, і врешті повернулася в село, щоб стати місцевою відункою.

Раджу прочитати


         Що змусило молоду дівчину Майю Гілку з великого міста втекти до глухого села й оселитися в занедбаній хатині, а хазяйновитого та заможного майстра на всі штуки Толю Гороха перетворило на алкоголіка, який працює за пляшку? Вони стануть одне для одного справжнім еліксиром, що подарує зцілення та забуття. . Покинутий хутір, що загубився серед лісів, — саме те, що треба. Це гарна можливість закінчити своє життя, чи, може, почати нове? Але чи зможуть вони притлумити той потяг до «м’яса», що йде з самого низу людської натури? Спрага до «красивого життя», наче голод, висмоктує з тебе всі сили, умовляє повернутися до міста й забрати те, що тобі належить.



Раджу прочитати

   Тема твору стара, як світ,– любов, якій у літературі майже від початків приділялося найбільше уваги.  Історія Марусі та Степана – то історія любові потаємної й, мабуть, нещасливої, хоча й сильної, як смерть. Що й казати, дівчина сама вибрала собі долю: удень для людей, щоби гарно було, а вночі – для себе. А наслідком потаємного кохання Марусі та Степана стали їхні нещасливі сім’ї й поламані життя. Загострює сюжет коралове намисто, що в романі символізує вічність почуттів: намисто передають у спадок, його рвуть, гублять, знаходять, знову дарують: “Бабуся казали – у кого коралі біля серця, того вночі зірка зігріє”. Разок намиста об'єднав події роману в коло, тому пролог та епілог читати найцікавіше.




Раджу прочитати

Назва «Мати все», побудована  на грі слів, має неперевершену властивість із ювелірною точністю передавати захований у сюжетній лінії зміст. В основу роману письменниця поклала реальну життєву історію, яку колись побачила на одеському пляжі і в якій, як переконана письменниця, багато людей побачать своє власне невигадане життя.
  У кожної людини в шафі є скелети. І наскільки нам було б легше, наскільки ми були б щасливіші, якби змогли відчинити ту шафу й знищити ці скелети. Та не кожна людина на це наважиться (Люко Дашвар) 
  Здавалося б, професорській доньці Лідочці Вербицькій пощастило: турботлива мама, коханий чоловік, гарна квартира, грошей вдосталь, — якби не таємниця… Вона дізнається, що забите сільське дівча, куплене для сексуальних утіх її брата Платона, — не єдина маріонетка в руках їхньої матері! Підступ і брехня — ось на чому мати побудувала свою родинну ідилію! Але власного щастя Ліда зречеться сама…

Мати все — і все втратити!