Раджу прочитати

   Тема твору стара, як світ,– любов, якій у літературі майже від початків приділялося найбільше уваги.  Історія Марусі та Степана – то історія любові потаємної й, мабуть, нещасливої, хоча й сильної, як смерть. Що й казати, дівчина сама вибрала собі долю: удень для людей, щоби гарно було, а вночі – для себе. А наслідком потаємного кохання Марусі та Степана стали їхні нещасливі сім’ї й поламані життя. Загострює сюжет коралове намисто, що в романі символізує вічність почуттів: намисто передають у спадок, його рвуть, гублять, знаходять, знову дарують: “Бабуся казали – у кого коралі біля серця, того вночі зірка зігріє”. Разок намиста об'єднав події роману в коло, тому пролог та епілог читати найцікавіше.