7 клас, українська  література                                                                                                      

Тема: В.Симоненко «Ти знаєш, що ти людина?». Громадянські, патріотичні мотиви, романтичний пафос його лірики      

Мета: поглиблювати знання учнів про особливості поезій В.Симоненка;  розвивати вміння виразно і вдумливо читати поезії, аналізувати їх, визначати провідні мотиви та ідеї, коментувати художні засоби; виховувати громадянські та патріотичні почуття, шанобливе ставлення до  загальнолюдських цінностей та ідей. 

Обладнання: підручник, портрет поета, дидактичний матеріал, відео.

Тип уроку: комбінований.

                                                Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.Літературна гра «Вірю – не вірю».

1.  Чи вірите ви, що після закінчення Київського університету Василь Симоненко отримав фах художника? (Ні. В.Симоненко отримав фах журналіста).

2.  Чи вірите ви, що після закінчення університету Василь Симоненко працював у газеті  «Полтавська правда»?  (Ні. В.Симоненко працював у газеті «Черкаська правда»).

3.  Чи вірите ви, що Василеві Симоненкові посмертно присуджено Нобелівську премію у 1995 році? (Ні. В. Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка).

4.  Чи вірите ви, що Василь Симоненко прожив 28 років? (Так).

5.  Чи вірите ви, що Василь Симоненко похований у рідному селі Біївці на Полтавщині? (Ні. Поет похований у Черкасах).

6.  Чи вірите ви, що «Тиша і грім» – перша книжка поезій В. Симоненка, яка вийшла друком у 1962 році? (Так).

7.  Чи вірите ви, що жанр поезії «Лебеді материнства» колискова? (Так).

8.  Чи вірите ви, що символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це  чайки, калина і пшениця? (Ні. Символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це лебеді, тополя і верба).

9.   Чи вірите ви, що основна думка вірша «Лебеді материнства»  втілена в поетичному рядку: «Припливайте  до  колиски,  лебеді,  як  мрії, Опустіться,  тихі  зорі,  синові  під  вії»? (Ні. Основна думка вірша в інших рядках: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»).

10.  Чи вірите ви, що ліричний образ вірша «Лебеді материнства» – любляча матір? (Так).

Перевірка виконання домашнього завдання.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Робота з епіграфом до уроку. Прочитайте епіграф до уроку.

–       До кого, на вашу думку, звертається поет?

–       Чи погоджуєтесь ви з думкою В.Симоненка, що кожна людина унікальна?

–       Назвіть те, що робить вас унікальним. (Орієнтовні відповіді: зовнішність, здібності, схильності, захоплення, характер, темперамент, погляди, виховання, уміння, біографія тощо).

Прослуховування поезії з голосу автора. Робота з текстом  вірша «Ти знаєш, що ти – людина?».

Слово вчителя.

А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина – найяскравіше створіння на Землі. Homo sapiens – людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною.

Людське серце – невичерпна криниця світлих почуттів. Щирість, людяність, любов – ось ключі до серця кожної людини.«Ти – цілий світ», «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один», «Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних»,— утверджував Василь Симоненко в своїх творах.

З’ясування первинного сприйняття твору.

1.     Чи сподобався вам вірш? Які почуття він викликав?

2.     Які запитання у вас виникли до автора після прослуховування вірша?

Бесіда за змістом вірша.

1.     Яким настроєм пронизаний увесь твір?

2.     Чим стурбований поет? (Поета турбує те, що люди не цінують своє життя, свою індивідуальність).

3.     Прочитайте першу строфу вірша. Назвіть головний рядок у першій строфі. («Ти знаєш, що ти – людина»).

4.     Що значить – бути людиною? Чому автор виокремлює усмішку, муку, очі людини? (Людина може бути щасливою; тоді вона посміхається. Усмішка ще говорить про доброту, лагідність людини. У кожної людини є причини бути і нещасливою, стражати, терпіти муку. Очі – це дзеркало душі; в них відображається і щастя, і страждання).

5.      Яку б ілюстрацію ви запропонували до першої строфи?

Отже, автор, говорячи про людину, зосереджується на її внутрішньому духовному світі.

Хвилинка відпочинку. Говорять, що очі – дзеркало дущі людини. Давайте ознайомимося з цікавими фактами про цей важливий орган людського організму ( відео). Отже, потрібно берегти очі, як рекомендують фахівці. Тому зараз фізкультхвилинка для попередження втоми очей.

6.       Прочитайте другу строфу вірша. Яка основна думка цієї строфи? (Людина смертна). Якими уявляються поету люди, що житимуть «завтра»? (Добрі, ласкаві й злі).Чи відрізняються вони чимось, на думку автора, від сьогоднішніх людей? (Ні, Симоненко знову акцентує увагу на внутрішній сутності людини).

7.     Яку б ілюстрацію ви запропонували до другої строфи?

8.     Прочитайте наступну строфу вірша. Знайдіть головний рядок. («І жити спішити треба»). Як ви гадаєте, що значить для поета «жити»?

Складання асоціативного килимка до слова «жити».

Жити –     любити, творити, працювати, відпочивати,мандрувати,    навчатися, відкривати нове, дружити, читати, насолоджуватися творами мистецтва, займатися  улюбленими справами, творити добро тощо.

9.Як ви розумієте застереження поета: «Гляди ж не проспи!»?

10. Прочитайте останню строфу вірша. Чому, на вашу думку, вона майже повторює першу? (Автор знову нагадує, що людина повинна жити повноцінним життям, як того вимагає людська сутність).

Літературознавча майстерня. Колективне заповнення таблиці.

Тема	роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
Ідея	заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка:	Людина – велике творіння на землі; вмій з гордістю носити це ім’я; кожна людина неповторна
Проблематика твору	· людина і суспільство (призначення людини на землі); · індивідуальність кожної людини; · швидкоплинність часу і життя.
Повтори:	Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.
Риторичні запитання:	«Ти знаєш, що ти — людина?» «Ти знаєш про це чи ні?»
Риторичний оклик:	«Гляди ж не проспи!»
Епітети:	«… люди - Добрі, ласкаві й злі»; «усмішка, мука єдина».

V.  Підсумок уроку.

Учитель. Вірш «Ти знаєш, що ти – людина?» по-симоненківськи простий. Ти знаєш, що ти – людина? Отже, ти повинен знати, що ти – не бездушний гвинтик, що ти повинен мати право на свободу, на визначення своєї людської гідності, на можливість жити так, як ти хочеш, і, нарешті, право на щастя. А чи є в тебе все це?

Ти – цілий світ. Людина замислюється – а чи так я живу? Чи гідний я високого імені людини? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять?

А сьогодні все – озера, гаї, степи – для тебе. Отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів.

Ось на такі роздуми наводить вірш, у якому на перший погляд нічого складного... І саме його простота й доступність і зумовлюють силу ідейно-художнього впливу твору на читача, змушують його переглянути своє ставлення до життя, до свого місця в ньому.

VІ.  Домашнє завдання: колективне: опрацювати матеріал підручника, підготувати виразне читання вірша «Ти знаєш, що ти – людина?»;   індивідуальне – підготувати повідомлення про Х. Колумба, Ф. Магеллана.