Притча про найкращого вчителя 

 Батьки хотіли вибрати для сина найкращого вчителя.

Уранці дід повів онука до школи. Коли вони увійшли на шкільне подвір'я, їх оточили діти.
- Який смішний старий, - засміявся один хлопчик.
- Гей, маленький товстун! - скорчив пику інший.
Діти кричали та скакали навколо діда й онука. Тут учитель подзвонив у дзвіночок, оголошуючи початок уроку, і діти втекли.
Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.
- Ура, я не піду до школи, - зрадів хлопчик.
- Підеш, але не в цю, - сердито відповів дід. - Я сам знайду тобі школу.

   Дідусь відвів онука в свій будинок, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати  вчителя.

  Побачивши якусь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших - дражнили його. Дід мовчки повертався і йшов. Нарешті він увійшов у крихітний дворик маленької школи і втомлено притулився до огорожі. Пролунав дзвінок, і діти висипали на подвір'я.
- Дідусю, вам погано, принести води? - почувся голосок.
- У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка. - запропонував один хлопчик.
- Хочете, я покличу вчителя? - запитала інша дитина.
Незабаром у двір вийшов молодий учитель.
Дід привітався і сказав:
- Нарешті я знайшов найкращу школу для мого онука.

- Ви помиляєтеся, дідусю, наша школа - не найкраща. Вона маленька й тісна.

Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов.
Увечері мама хлопчика запитала діда:
- Батьку, ви неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли найкращого вчителя?
- По учнях дізнаються про вчителів, - відповів дід.