На допомогу учням

Вивчати мову - легко!

Синтаксис в асоціаціях

Просте речення

Непоширене - тільки ГО

Поширене -  хоча б один другорядний член.

Підмет (Хто? Що?)

!!! перевірятися за присудком

З безобовим дієсл.(на –НО, -ТО) підмет не існує!!! Тільки додаток!

Простий: фразеологізм, інфінітив на початку речення.

Складений: кількість, складна власна назва, 2 займенники.

Присудок(Що робить? …є?)

Простий: фразеологізм, складена форма майбутнього часу(бути+інфінітив)

Складений дієслівний: хотіти, бажати, прагнути,починати, завершити, закінчити і подібні (бажання, початок, кінець)+ інфінітив: почав думати.

Складений іменний: бути, стати, становитися, зватися, становитися, іменуватися + іменна част( тільки Н. або О. в.): став письменником; можна вставити Є: він друг (він є друг).

Означення (Який? Чий?Котрий?)пояснює іменник: кава по-турецьки, жага вчитися

Додаток (непрямі відмінки)

Не плутати з підметом

Бачу друга, відкрити книгу.

Якщо пояснює іменник-означення: квітка весни.

Обставина(як?де? куди? звідки? Наскільки? З якою метою? …)

ЩОБ-інфінітив: прийшли (щоб) вчитися.

Неповне речення:

Пропущене слово, підмет з обставиною, можна вставити ВІН, ВОНА, ВОНО, нема головних членів.

Односкладні речення -повні

Односкладне речення

Тільки підмет АБО тільки присудок!!!

Називне – ПІДМЕТ без обставини

ПРИСУДОК:

-означено-особове(я, ти, ми, ви);

-неозначено-особове (вони, множина мин.часу);

-узагальнено- особове(присл.,афоризм без підмета;

-безособове (-, не плутати з називним!)

Відокремлене означення(який, яка..?)

Дієприкметниковий, прикм. зворот, виділені комами(рідше тире): сад, (який?) умитий дощами, стрепенувся.

Відокремлена прикладка

(друга назва, іменниковий зворот). Існує у реченні, якщо є присудок (!!! Підмет і обставина –вважається, що теж є присудок: Вгорі сонце – символ життя. Сонце – символ життя.

Відокремлений додаток

Крім, окрім, опріч, за винятком, особливо, замість

Відокремлена обставина

Дієприслівниковий зворот (-ЧИ, -ШИ).

Складне речення

Складносурядне речення

Не плутати з ОЧР!!

 2 ГО і сурядний сполучник (єднальні: і, й, та=і; протиставні:а, але, проте, зате, однак; розділові: чи…чи, ні..ні, або, не то..не то, не тільки…,але).

Складнопідрядне речення

Ставити питання від головної част. до залежної.

Означальне: який, чий, що=який (пояснює іменник!!!).

З’ясувальне: питання усіх відмінків, пояснює присудок.

Обставинне: питання обставини, пояснює обст. чи гол. речення.

місця: де, куди, звідки (але іменник-означальне);

часу: поки, доки, коли;

умови: як…то якщо, якби, коли б, коли=якщо, аби=якщо;

причини: бо, тому що,  адже, оскільки;

мети: щоб, аби;

міри і ступеня: чим…тим, так, що аж, скільки, наскільки;

способу дії: так…як, як…так

допусту:хоч, хоча, дарма, хай, нехай, незважаючи на…

порівняння: як, мов, ніби, наче, неначе;

наслідку: так що.

Безсполучникове

Не менше 2 ГО, без сполучників.

Реч. з різними видами зв’язку

Частини поєдн. сурядним, підрядним чи безсполуч. зв.

Пряма мова

«П», - а.

«П?!»-а.

А: «П (!?)».

«П, - а, - п».

«П, - а. – П».

«П, - а(2 присудки): - П».

Слова автора не починати підрядними сполучниками!

 Цитати

Строфа-лапки не ставляться.

Цитата- частина власного речення: якщо у цитаті чи словах автора нема ГО, перед цитатою-підрядний сполучник: Ліна Костенко сказала, що «нерівність душ – це гірше, ніж майна». АЛЕ: Ліна Костенко сказала: «Нерівність душ – це гірше, ніж майна».

Орфографія в асоціаціях і  винятках

Знак м’якшення

1. Де ти з’їси ці лини.

2. Після Д, Т, Н перед Ж, Ч, Ш, Щ, -СЬК-, -СТВ- Ь. !!! бриньчати, няньчити, доньчин, женьшень, Тяньшань, Маньчжурія.

Боязкий, різкий, баский, ковзкий, порский, дерзкий, жаский, плаский !!! колодязний.

3. Непрямі відмінки – Н.в: лялЬці(лялЬка), Світланці(Світланка).

4.Ь: після Р тільки перед О(-рьо-):царьок, цар. Горький, Зорькін.

Апостроф

1.Мавпа Буф – я, ю, є, ї.

2.Префікси, корені на пригол.- дит’ясла, від’їзд.

3.Твердий Р(у кінці складу): пір’я (АЛЕ після м‘якого –апостроф: буря)

3. Апостроф: збіг кореневих приголосних, крім Р: різдвяний, АЛЕ: черв’як.

Чергування приголосних

к-ч-ц – цьк, цтв: козак-козацький,

 г-ж-з – зьк, зтв: Гаага –гаазький,

х-ш-с: ськ, ств: птах – птаство.

!!!Нью-йорксьский, меккський, ла-маншський, даккський, баскський, дамаскський, цюрихський, казахський.

цьк – чч: козацький – козаччина.!!!! Галичина,

зьк – жч: празький – Пражчина ,

ськ – щ: полтавський – Полтавщина.

У дієсловах: зд – ждж, з –ж, ст – щ, д – дж: їздити – їжджу.

Спрощення

-В укр. словах: перстень-персні.

-Спрощення: в іншомовних словах, імен. на –стка: аванпостний, невістка(невістці).

Пестливий, хвастливий, хворостняк, зап’ястний, кістлявий, шістсот, шістнадцять, випускний, пропускний, вискнути, тоскно

Подвоєння

1.Збіг морфем: віддати, міськком.

2.Між голосними: тінню (тінь).

3.Збільшена міра, урочистість: несказанний, здоровенний, преосвященний.

Священик, статей.

Велика літера, лапки:

Релігійні кн. –без лапок: Біблія, Коран.

Свята, історичні дати, пам’ятки –перше слово: День учителя, Святий вечір, Золоті ворота. Велика Вітчизняна війна, День Незалежності, День Перемоги, Свято Перемоги.

Установи, організації, товариства, братства, міністерства: Хустська гімназія, Міністерство освіти і науки України.

Найвищі державні і міжнародні посади й організації: Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Верховний Суд України, Організація Об'єднаних Націй, Європейський Союз.

Нагороди, премії медалі: орден Ярослава Мудрого (без лапок, якщо імені); медаль «за відвагу» (імені).

 Префікси:

1.С- кафе птах: спитати, зшити.

2.ПРІ : прізвисько, прізвище, прірва.

ПРЕ=дуже, церков.: прегарний, преподобний.

ПРИ=наближення, неповнота: приземлитися, приварити.

НЕ

1.Разом: синонім(невеселий-сумний), НЕДО. З дієприкметниками (ненаписаний твір). АЛЕ коли є залежне слово(конкретизація) – окремо: ЩЕ не написаний твір.

2.Окремо: протиставлення (протист. сп. чи тире), присудок: день не холодний; не холодний, а теплий.

З дієсловами-окремо: не кажи. !!! неславити=ганьбити (не славити= не прославляти), непокоїтися=турбуватися (не покоїтися=не бути похованим), недоїдати =жити впроголодь (недоїдати=не доїдати їжу до кінця), нездужати=хворіти (не здужати не мати сил)

Складні слова

1.Через дефіс:

-слова рівноправні (і); відтінки кольорів, смаків; сторони світу; -ико,-іко, -їко; військово-, воєнно-(але: військовополонений, військовозобов’язаний); міні-, міді-, максі-, лейб-,обер-,унтер-, екс-, віце- (інші-разом: ультрановий).

2.Разом: утв. від словосполучення (і): південноукраїнський( південна Україна), 1слово-числ,, наказове дієслово: триденний, перекотиполе. Люби-мене.

Іншомовні слова

Для роздільної вимови (чути й):

м’який знак (де ти з’їси ці лини):мільярд, браконьєр;

апостроф- після інших: миш’як, п’єдестал. АЛЕ: бюро, пюре (не чути й)

Подвоєння

1.У власних назвах і похідних: Голландія(голландський), «Інтермеццо».

2. Збіг морфем: ірраціоналізм, імміграція (еміграція).

3. подвоєння – заг.назвах: піца, інтермецо. Ванна, вілла, бонна, мірра, дурра, білль, качча, нетто, брутто, мотто, панно, пенні, аннали, булла, манна.

И-І

И: «Дев’ятка»: де ти з’їси цю чашу жиру перед приголосним(перед голосним-І): Сирія, чипси. Окремі власні назви–І: Грімм, Дідро.