УРОК 35
Тема: Кома і крапка з комою
в безсполучниковому складному реченні.
Мета (формувати
компетентності):
·
предметні: знання про безсполучникове речення, уміння розрізняти смислові відношення
між частинами безсполучникового речення, уміння ставити розділові знаки у
складних реченнях;
· ключові: спостережливість, кмітливість, мовне чуття;
· комунікативні: уміння доцільно використовувати безсполучникові речення
у власних висловлюваннях;
·
інформаційні: робота з джерелами інформації; загальнокультурні: мовленнєва культура
учнів, світогляд.
Тип
уроку: комбінований.
Обладнання: підручник,
дидактичний матеріал, портрет Т.Шевченка.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. "ТАК або НІ".
1. Безсполучниковим називається
таке речення, у якому його частини (прості речення) об'єднані за змістом,
інтонацією та з допомогою сполучників чи сполучних слів.
2. Безсполучниковим називається
таке речення, у якому його частини (прості речення) об'єднані за змістом та
інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів.
3. Безсполучникові складні
речення з однорідними простими реченнями є синонімічними до складнопідрядних
речень.
4. Між простими реченнями в безсполучникових складних реченнях
ставиться кома і тире.
5. Кома з крапкою в безсполучниковому складному
реченні ставиться тоді, коли його частини є дуже поширені, менш зв'язані між собою за змістом
або коли в середині їх уже є розділові знаки.
Перевірка домашнього завдання – вправа 304.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ.
Слово вчителя. З
давніх-давен відомо: «Дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки.
Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, а третій - майбутнього».
Щоб правильно орієнтуватися у житті, щоб бути освічено людиною, треба знати
минуле свого народу, його історію. Неперевершеним знавцем славних і трагічних
сторінок минувшини України був Великий Кобзар.
Тому сьогодні на уроці ми ще не раз звернемося до поетичних рядків Тараса
Григоровича.
Але спочатку вам потрібно накреслити схему речення, яка і визначить наш
подальший маршрут.
Тихесенько
вітер віє,
Степи, лани
мріють,
Меж ярами
над ставами
Верби зеленіють. (Т. Шевченко «Сон» «У всякого своя доля»)
[ ], [ ], [ ]. Шляхом переліку явищ природи поет створює ліричні описи. На
нас чекає три етапи роботи.
Отже, попереду цікаве й
водночас складне завдання: гортаючи сторінки Шевченківських творів, ми повинні
довести, що
ЗНАЄМО: - особливості будови
безсполучникових складних речень;
-
правила постановки розділових
знаків у цих реченнях.
УМІЄМО: - працювати з БСР
у поезіях раннього періоду творчості Т. Шевченка;
-
будувати схеми речень;
-
обґрунтовувати вживання
розділових знаків у цих реченнях;
-
правильно розставляти в них
розділові знаки;
-
виконувати роботу
творчо-дослідницького характеру.
ІV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.
1.Сторінками
Тарасових творів. Вибіркова робота. Визначити безсполучникове складне речення,
довести свою думку.
Реве та
стогне Дніпр широкий,
Сердитий
вітер завива,
Додолу верби
гне високі,
Горами хвилі
підійма. (Т.Шевченко «Причинна»)
***
В таку добу
під горою,
Біля того
гаю,
Що чорніє
над водою,
Щось біле
блукає. (Т.Шевченко «Причинна»)
***
По діброві
вітер виє,
Гуляє по
полю,
Край дороги
гне тополю
До самого
долу. (Т. Шевченко «Тополя»)
***
Вітер з гаєм
розмовляє,
Шепче з
осокою…(Т.Шевченко «Вітер з гаєм розмовляє…»)
***
В
Путивлі-граді вранці-рано
Співає-плаче
Ярославна,
Як та
зозуленька кує,
Словами жалю
додає. (Т.Шевченко «Плач Ярославни»)
***
Тече вода в
синє море,
Та не
витікає;
Шука козак
свою долю,
А долі
немає. (Т.Шевченко «Думка»)
2.Натхненні Кобзарем. Пояснювальний диктант.
Записати речення, поставити розділові знаки, пояснити.
Кричать
сови, спить діброва, зіроньки сіяють, понад шляхом, щирицею, ховрашки гуляють.
(Т. Шевченко
«Катерина»)
Почула дівчина і в білій свитині з біленької хати вийшла погуляти у гай на долину. І вийшов до неї з зеленого гаю козак молоденький; цілує, вітає, і йдуть по долині, і йдучи співають... (Т. Шевченко «Зацвіла калина»)
Минають дні,
минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя; гаснуть очі, заснули думи,
серце спить...(Т.Шевченко «Минають дні, минають ночі»)
Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину; на калині одиноке гніздечко гойдає... (Т. Шевченко «На вічну пам'ять Котляревському»)
Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки; та тихо та любо, як у раї. А наймичка невсипуща щовечір, небога, свою долю проклинає, тяжко, важко плаче; і ніхто того не чує, не знає й не бачить, опріч Марка маленького. (Т. Шевченко «Наймичка»)
Не слухала стара мати, робила, що знала; все бачила чорнобрива, сохла і
мовчала.(Т. Шевченко «Тополя»)
3.Поетична іскра. Синтаксичний
практикум. Виконати синтаксичний розбір речення.
Чайка скиглить
літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім. (Т.
Шевченко «До Основ'яненка»)
Творча робота. Написати невеличкий твір-опис природи, використовуючи безсполучникові складні речення та такі словосполучення:
вишневий садок;
солов'їний спів;
зоря вечірняя;
степ широкий;
верби зеленіють;
степи, лани мріють.
V. ПІДСУМОК УРОКУ. ТЕСТ (із сайту zno.osvita.ua ).
Немає коментарів:
Дописати коментар