Година спілкування «Сім чудес України – сім причин пишатися своєю країною»

Мета: ознайомити учнів із пам’ятками України, розвивати інтерес до історії, її цінностей і сприяти розумінню важливості культурних звершень епохи;  формувати в учнів розуміння єдності й цілісності нашої країни; відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем; розвивати бажання пізнавати нове, подорожувати;  виховувати почуття поваги до пам’яток української культури.

Обладнання: мультимедійна презентація, відеоносії, карта України, зображення прапорців.

Оформлення:  напис "Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. В.Симоненко"; на мультимедійному екрані фотозображення семи чудес України і напис "Сім чудес України".

Форма проведення: віртуальна екскурсія.

   Учитель. Кажуть, що число сім – магічне. Мабуть, це і справді так. Бо у світі багато чого позначено числом сім: сім днів у тижні, сім раз відміряй, а раз відріж – каже народна мудрість; є сім смертних гріхів, які посилаються людині, щоб вона їх переборола; а ще є сім чудес світу; а ще від щастя людина буває на сьомому небі; і книга за сімома печатями є, і, мабуть, ще багато чогось іншого позначається числом сім. Саме тому воно і є магічним. А чому б і ні? Адже найкраще запам’ятовується те, що повторюється сім разів! А мені найбільше подобається веселка, у якій виграє дивовижних сім кольорів. Ці кольори утворюють веселковий міст на все небо, і по ньому хочеться пробігтися, бо він неодмінно заведе у чарівну казку.  А ще мені здається, є сім кольорів щастя.

     Нам з вами пощастило народитися на мальовничій, щедрій та багатій землі, ім’я якій "Україна". Ми – українці. Це звучить гордо. Бути українцем – означає пишатися своєю Вітчизною. А нам є чим пишатися.

    Ми живемо з вами у час новітніх технологій і за щоденними турботами часто не помічаємо, а іноді й не знаємо, скільки прекрасного, унікального, святого, історичного надбання нашого народу знаходиться поруч із нами. Тож давайте сьогодні  хоч на годину доторкнемося серцем і душею до історії українського народу, познайомимося з унікальними творіннями рук його, навчимося цінувати й любити прекрасне, неповторне надбання наших предків.

Тема години спілкування: «Сім чудес України – сім причин пишатися своєю країною».

Епіграфом до сьогоднішнього виховного заходу ми взяли слова відомого українського поета Василя Симоненка: "Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе!".

Погляньте на карту України. Ось зазначені межі українських земель, де з давніх-давен живе наш український народ. Велика й прекрасна наша Батьківщина.

Україна, як ви уже впевнилися, – країна дивних краєвидів. Неповторності її ландшафтам додають голови соняшників, що повертаються слідом за сонцем, полум’яніючі грона осінньої калини, задумливо схилені над гладдю ставків верби, тінисті вишневі сади, гнізда білосніжних лелек над сільськими хатами. Усе це є своєрідними символами українського народу.

Коли ви виростете й мандруватимете по світу, то зрозумієте, як кожний народ любить свою Батьківщину, пишається нею. Ви на власному досвіді переконаєтеся, що немає у світі нічого милішого за рідну землю. Та всі ті мандрівки ще чекають на вас.

Сьогодні ми з вами здійснимо віртуальну подорож і відвідаємо сім історико-культурних пам’яток нашої держави, які за підсумками Всеукраїнської акції  заслужили на почесне звання «Чудо України». 

        Мовознавець. Хто з вас знає, що таке чудо? Чудо, диво, чудасія, дивина – це щось надзвичайно прекрасне. Те, що гідне великого подиву, незвичайне, дивовижне.

Історик. У травні 2007 року стартувала Всеукраїнська акція "Сім чудес України". Її ініціатором був відомий політик Микола Томенко.

"Ця акція пов’язана з необхідністю максимального просування позитивного іміджу сучасної України як країни з унікальною історією, культурою, архітектурою та надзвичайно великими туристичними можливостями", – зазначав політик.

Акція тривала дев’ять місяців. На почесне звання претендував – 21 об’єкт. Чудеса визначалися за результатами інтернет-опитування й опитування експертів.

Організатор. Переможцями стали:

-         заповідник "Кам’янець" (м.Кам’янець-Подільський Хмельницької області);

-         Києво-Печерська лавра (м.Київ);

-         парк "Софіївка" (м.Умань Черкаської області);

-         заповідник "Софія Київська" (м.Київ);

-         Херсонес Таврійський (м.Севастополь);

-         заповідник "Хортиця" (м.Запоріжжя):
-         Хотинська фортеця.

   Учитель. Отже, я пропоную вам  на час нашого заходу стати пасажирами туристичного автобусу і здійснити віртуальну екскурсію до історичних місць, які по праву називаються чудесами України.

Прошу всіх зайняти свої місця, ми з вами вирушаємо в дорогу.

     Екскурсовод 1.Запрошуємо у прекрасне, унікальне місто Хмельницької області - Кам’янець-Подільський, який розташований усього за 25 км від місця, де сходяться кордони трьох держав – України, Молдови та Румунії. Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

Екскурсовод 2.Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу, Києво-Печерська лавра у Києві – це найсвятіші місця, духовно найважливіші місця у світі. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитися не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, а й на справді святе місце. Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва. В 11 столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У 12 столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

Екскурсовод 3.У старовинному українському місті Умані є мальовничий, гідний великого подиву куточок, який цілком справедливо здобув право називатися чудом України, перлиною України, візитною карткою нашої держави. Такою перлиною є Національний дендрологічний парк "Софіївка" Національної Академії наук України – видатне творіння кінця XVIIІ – початку ХІХ століття, поема з каменю, води, рослин, архітектурних споруд і скульптур. Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області. Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Потоцьким на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії, і був подарований їй в день її янгола у травні 1802 року. Старовинними алеями парку бродили Олександр Пушкін і Тарас Шевченко, Іван Котляревський і Сергій Волконський, Павло Пестель і Михайло Бестужев-Рюмін, Володимир Сосюра и Максим Рильський. Сотні наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували цей парк. Запрошуємо до прогулянки по алеям парку і вас, шановні присутні.

(Демонстрація відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=v1DVaTvusY8 )

Екскурсовод 4. Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. При соборі велося літописання, були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь заснування Ярославом 1037 р. Софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлено пам'ятний знак. Маловідомий факт, що збереженням цього пам’ятника архітектури ми зобов’язані французам. Франція виступила з категоричною вимогою – зберегти «Софію Київську», дізнавшись про плани СРСР зірвати його для будівництва чергового радянського монумента. Бо для французів Софійський собор – це місце, звідки була привезена Біблія, на якій присягали всі французькі королі.

Занесений ЮНЕСКО до списку пам’яток світової культури.

    Екскурсовод 5. Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни - одна з найвизначніших пам'яток Севастополя. Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії. Територія досліджується археологами уже 170 років. За цей час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

Екскурсовод 6. Найбільший острів на Дніпрі (довжина -12, а ширина - у середньому 2,5 кілометри). На Хортиці в мініатюрі представлені зразки усіх ландшафтних зон України. Найпомітніші вершини мають свої імена, історія яких тісно пов’язана з періодом козаччини. Зокрема, скеля Вища Голова, Думна скеля, Совутина, Чорна, Дурна, Середня Голова.  Улітку 1843 року 29-річний Шевченко подорожував Україною, відвідав Олександрійськ, побував на Хортиці. У травні 2005 року за допомогою краєзнавців визначено маршрут "Тарасова стежка", яким ходив по Хортиці поет, і оздоблено його сімома гранітними брилами. На брилах висічено рядки із творів Великого Кобзаря, де згадуються Хортиця і Великий Луг Запорізький.

Музей історії запорозького козацтва на острові відкрито 14 жовтня 1983 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, у День українського козацтва.

Учитель. До вашої уваги вірш Т.Г.Шевченка "До Квітки-Основ’яненка".

(Лунає музика, учень читає вірш)

Екскурсовод 7.Розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин  завжди привертав увагу завойовників. Із метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття й бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти в Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Хотин - одне з найдавніших міст України, нещодавно відсвяткував своє 1000-річчя. У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Гадюка", "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Три мушкетери", "Чорна стріла", "Стара фортеця", "Стріли Робін Гуда". Пропонуємо вам переглянути невеликий уривок з художнього фільму, багато сцен якого було знято у Хотинській фортеці.

(Демонстрація уривку з кінофільму "Д’Артаньян і три мушкетери"
https://www.youtube.com/watch?v=CZ9vZJ2dZcQ )

Учитель. У вас може виникнути питання, чому лише ці пам’ятки отримали таку відзнаку, а як же інші, не менш цікаві, красиві й неповторні куточки нашої країни? Послухайте ось таку притчу.

Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:

- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?

- Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.

- Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.

Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено відповіла:

- Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.

Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.

Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.

Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область – це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.

Учням пропонується закінчити речення

«Я пишаюся тим, що я українець, так як …»

Учитель. На жаль, закінчилась наша екскурсія. І, хоча вона була віртуальною, ми сподіваємось, що вона вам сподобалась. 
Насамкінець пропоную пригадати наш маршрут, прокладений по Україні. Ваше завдання - поєднати прапорці з назвами місць, де ми заочно побували.

А нам залишається зупинити наш екскурсійний автобус і промовити вам слова: "Дякуємо за увагу, до нових екскурсій і подорожей. На все добре!"