Візуалізація поезії класика (до Дня Незалежності України)

Це вірш-сповідь поета-громадянина, який народився на Донеччині, із далекого 1944-го...
Дійсно, герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях!

Як учителю поводитись у соцмережах за правилами етикету

https://osvitoria.media/experience/yak-vchytelyu-povodytys-u-sotsmerezhah-za-pravylamy-etyketu/

Чи правильно ви поводитесь у соцмережах? (тест)  https://osvitoria.media/experience/test-chy-pravylno-vy-povodyte-sebe-u-sotsmerezhah/

Пізнавати українську легко й цікаво!

Інтернет на користь: онлайн-ресурси для вивчення української мови

https://naurok.com.ua/post/internet-na-korist-onlayn-resursi-dlya-vivchennya-ukra-nsko-movi

ТЕСТ ПРО ТЕ, ВТІЛЕННЯМ ЯКОЇ КНИЖКИ ВИ Є. 

ВІЧНА КЛАСИКА, ЖАХІТТЯ ЧИ СУЧАСНА РЕАЛЬНІСТЬ ? ПРОЙДІТЬ ТЕСТ І ДІЗНАЙТЕСЬ, ХТО ВИ!

https://www.radiosvoboda.org/a/test-yaka-vy-knyzhka/29135942.html

Читати - корисно!

Щоб урок став цікавішим

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Кольорова хмара зі слів приковує погляд до об'єкта і змушує нас зосередиться на матеріалі.  Хмара містить в собі як візуальну інформацію (наприклад, форма хмари), так і смислове навантаження - сам текст.    Хмара слів краще запам'ятовується.

Цікава притча

– Ви – коваль?

Голос за спиною пролунав так несподівано, що Василь аж здригнувся. До того ж він не чув, щоб двері в майстерню відчинялися і хтось заходив усередину.

– А стукати не пробували? – грубо відповів він, злегка розсердившись і на себе, і на моторного клієнта.

– Стукати? Хм… Не пробувала, – відповів голос.

Василь схопив зі столу дрантя і, витираючи натруджені руки, повільно обернувся, прокручуючи в голові відповідь, яку він зараз збирався видати в обличчя цього незнайомця. Але слова так і залишилися десь у його голові, тому що перед ним стояв вельми незвичайний клієнт.

Струни серця

За основу тексту пісні "Не моя" гурту "KOZAK SYSTEM" узято вірш поета-шістдесятника Василя Симоненка "Ну скажи, хіба не фантастично...", доповнений лірикою  Олександра Положинського. 

Раджу прочитати

  Це роман про дитину, але написаний він – для дорослих.  Історія про дівчинку Олю, про її думки та переживання. Про те, як вона зовсім не по-дитячому пробивалася в житті через терни (нелюбов мами, нерозуміння вчителів, заздрість та агресію однокласників) до зірок… Але, на щастя, у житті дівчинки зустрічаються  добрі щирі люди, які зігрівають дитяче серце й не дають йому стати жорстоким. Це і циганка, і вчитель української мови, і класний керівник, і дідусь та бабуся однокласника, і ректор університету, і татів “генерал”…

     ”Любіть свою дитину такою, якою вона є! Дитину, котра створює вам проблеми на кожному кроці, любіть устократ більше, аніж дитину покірну і слухняну.Тільки у світлі й теплі вашої любові навіть найгірше  за характером і поведінкою дитя здатне перерости з чортеняти якщо не в янгола, то вже однозначно – в достойну людину”, – пише Ольга Слоньовська.

Раджу прочитати

     Люко Дашвар написала сімейну сагу від початку 19 століття й до наших днів. І темою став спадок, що залишила після себе незаконна, але кохана дружина славного козака Дороша. І прокляття, що має силу над Дорошами ось уже півтора століття. Щоб подолати це прокляття та знайти свою справжню любов, героїні роману Мар'яні доведеться через багато що пройти. Їй, звичайній дівчині, і не снилося, які таємниці ховає в собі минуле ії роду, скільки важких випробувань випало на долю тих, хто рік за роком привів до життя ії. Минуле та сучасне виявилося настільки близьким, що, здається, нашим сучасним героям: Яркові, Мар’яні - варто тільки простягнути руку, щоб торкнутися долоні Яреми Дороша, навіть його пращурів до сьомого коліна. У цьому й захист, і небезпека, і фатальність... Ця книга - про пам‘ять, про рід, про коріння, яке єднає нас із землею, на якій живемо.
      Настане час, коли Мар'яні прийдеться вибирати між почуттями й грішми. І вона вибере. Вибере те,чого ії душа так прагла, чого вона хотіла все своє самостійне життя. То чому ж так важко? Чому перед очима Майдан і ті, хто залишився там навіки? Чому ночами предки не дають їй заснути?